На початку реформи у Петропавлівському районі планували три об’єднані територіальні громади, зокрема Петрівська сільрада мала об’єднатися з сусідньої Дмитрівською, а Миколаївська – з Васильківською, решта сільських рад – в одну Петропавлівську ОТГ. Із урахуванням ресурсу всі громади мали бути самодостатніми.

Однак активності в ході реформи від очільників району не було, не виявляли бажання щось змінювати і сільські голови. Тож не дивно, що перспективний план "переграли" активні громадяни. Миколаївські активісти створили ініціативну групу та запропонували об’єднатися в одну громаду Миколаївській, Васильківській, Петрівській сільрадам.

Після створення Миколаївської громади, про бажання об’єднатися оголосила ініціативна група від Троїцької та Української сільських рад.

Перспектива лишитися в майбутньому у складі Петропавлівської ОТГ місцевих жителів не влаштовувала: грошей з районного бюджету мало перепадало на розвиток їхньої території. А стати незалежними, то перестати ходити з "протягнутою" рукою. Маючи чимало сільськогосподарських угідь, ця громада мала хорошу перспективу розвивати свої території.

За створення громади взялися голова Троїцької сільської ради Олена Макогон та голова Української сільської ради Олександр Новак. 24 грудня 2017 року відбулися вибори: головою громади обрали Олександра Новака. У складі громади: cелище Українське, села Василівка, Вереміївка, Зелений Гай, Мар’янка, Новоселівка, Новохорошевське.

Бюджет Української громади  – 24 млн грн. На початку його навіть не вистачало для самостійної громади. Недостатньо було і людей для створення громади.

                                                                                                                      Олександр Новак, голова Української ОТГ

- У громаді 2 672 жителів. Нам пояснювали, що перспективною в майбутньому буде громада в якій живе від 5 тисяч осіб. Але ми боролися за право об’єднатися. Перш за все, нам довелося доводити обласному керівництву, що Українська ОТГ має право на існування, – говорить голова Української громади Олександр Новак.

Умовити на об’єднання ще одну, Лозівську сільську раду, не вдалося. А от як збільшити власний бюджет рішення знайшли. І таки отримали дозвіл на об’єднання. 

- Розпочали самостійне життя з підвищення земельного податку. Жителі громади із розумінням поставилися на цю вимогу часу. На сьогодні земельний податок становить один відсоток від нормативної грошової оцінки землі. Це найбільша земельна ставка, яка нам відома. Так як основа нашого бюджету прибутковий податок (40%) та земельний (30%), ми вже могли говорити про самодостатність громади, – пояснює Олександр Новак.

На території Української громади – Новоселівська загальноосвітня школа та Троїцький НВК, один дитячий садок, два Будинки культури, дві бібліотеки, дві амбулаторії в селах Троїцькому та Новоселівці, працюють ФАПи у Вереміївці та Мар’янці. 

- Нам вистачає грошей на утримання закладів соціальної сфери. Тоді, як всюди скорочують штат або переводять працівників на неповну ставку, ми зберігаємо всі робочі місця, – говорить голова громади Олександр Новак.

                                                                                           с. Українське (розбудова)

 Взяти на свій баланс школу та НВК громада досі не змогла. Олександр Новак пояснює, що все через брак кадрів. У цьому році поставили собі мету створити відділ освіти та взяти школи на утримання громади. Щоправда, молодим спеціалістам можуть запропонувати лише мінімальну заробітну плату.

Гостро в Українській громаді обговорюють створення опорної школи. Зараз у Новоселівській школі навчається 92 учня, в Троїцькому НВК – 138. Із Вереміївки до Новоселівської школи підвозять на навчання 4 учнів, а в 10-11 класах лише до 8 школярів. Тож у громаді самі сумніваються чи доцільно створювати опорну школу. 

- Невпевнені, чи зможемо ми профінансувати все для профільного навчання в опорній школі нашої громади. Як варіант думаємо придбати новий шкільний автобус та підвозити старшокласників до районного центру – у Петропавлівську опорну школу. Звісно, обговорюватимемо це питання на загальних зборах громади та разом вирішувати як бути, – говорить голова Української ОТГ.

Базова дотація: що отримала громада за рік

 Українська громада отримала обіцяні повноваження від держави та почали планувати майбутнє. Хотілося створити своє комунальне підприємство, виробляти пелети для опалювання, до амбітних планів додавали створення маленького мобільного асфальтного заводу. Та грошей на втілення задумів не вистачає. 

2018 року громада відчула дефіцит бюджету та, навіть, отримала базову дотацію – 1,7 млн грн. Ці гроші витратили на вуличне освітлення. За інфраструктурну субвенцію у 2,2 млн грн відремонтували дорогу в селі Троїцькому (1,5 млн грн), на решту в селі Українському реконструювали Меморіал Слави.

                                                                                                    Меморіал Слави (с. Українське)

2019-го базової дотацію громада не отримає. Але матиме 2,1 млн гривень інфраструктурної субвенції. Їх планують витратити на капітальний ремонт дороги в селі Українське і замінити вікна в Троїцькому НВК.

Кадри вирішують все

                                                                                    Сімейна лікарка Аліна Городенко

Українська громада  поповнюється молодими кадрами. Колектив амбулаторії села Українського із радістю зустрів сімейну лікарку Аліну Городенко. Тепер жителі мають свого сімейного лікаря. Не треба їхати за медичними послугами до районної лікарні.

Щоб лікарка мала більше можливостей допомагати жителям, придбають в амбулаторію аналізатор. Для самої лікарки придбали житло. Також громада перераховує 235 тисяч гривень до районного бюджету для Петропавлівської районної лікарні, де також обслуговують жителів громади. 

Мільйонні втрати: чому земля не приносить бажаного доходу

За даними Держгеокадастру лише з державної власності в комунальну передано  3754 га земель сільськогосподарського призначення Українській ОТГ. \

Голова Української ОТГ Олександр Новак про складні земельні стосунки говорить відкрито. Пояснює: головний дохід до бюджету громади – це земельний податок та податок з доходів фізичних осіб. Але і тут достатньо проблем. Фермерські господарства сплачують всі необхідні податки до бюджету громади. Важче із одноосібниками. 

- Великих сільгосптовариств зі статусом юридичної особи на території ОТГ лише п’ять, решта – близько 600 одноосібних орендарів. У їхньому користуванні понад 6 000 гектарів землі, та лише третина таких господарств декларує доходи. Ми підрахували, що через це громада недоотримує до бюджету майже мільйон гривень, – розповідає Олександр Новак. 

Із недобросовісними одноосібниками боролися на загальних зборах громади і зачитували списки неплатників податків, вони обурювалися і ображалися. Але іншого виходу голова громади поки не бачить. Для участі у заходах благоустрою теж відгукуються лише платники податків. 

Віталій Прохоров

Член виконкому Української ОТГ та директор товариства, яке обробляє 2000 га орендованої землі в Троїцькій сільраді, Віталій Прохоров також невдоволений ситуацією в громаді. Як свідомий платник податків розуміє, що громада має хороший потенціал для розвитку, але сьогодні громада в застої.

- Я був у джерела об’єднання громади, ми розуміли, що, маючи близько 20 тис. га землі, громада може себе утримувати. Та належних доходів сьогодні немає. Можу із упевненістю заявити, що по нашій громаді близько 800 гектарів землі "гуляє" в одноосібників. Ці землі не пустують, їх обробляють, а це прихована оренда. І на землі не сіється, і ніякого врожаю не збирають? Звідси і податків до бюджету – нуль. По Українській сільраді взагалі плачевна ситуація. Якщо фермери Троїцької сільської ради платили і платять від нормативно-грошової оцінки землі 8%, а це рівень оренди державних комунальних земель, то в Українській сільраді досі зупинилися на 3%. А як вам те, що на кадастровій карті є державні землі запасу, а в реєстрі їх немає. Земля – найбільший ресурс, який є основою доходу в нашу громаду. Треба відслідковувати: в оренді земля чи ні, і з людьми розмовляти, щоб договори реєструвати, – говорить Віталій Прохоров. 

Врегулювати це питання, на думку Віталія Прохорова, можна було б, якщо встановити єдиний земельний податок на землю. З будь-якої земельної ділянки, яка обробляється, сплачувати однакові гроші з гектара. Якщо одноосібник запевняє, що не обробляє землю, то сплатити єдиний податок він зобов’язаний або здати землю в оренду.